Фото з відкритих джерел    Фото з відкритих джерел

Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, або Хрестовоздвиження, — це одне з дванадесятих великих свят у православному і греко-католицькому церковних календарях. Воно відзначається щорічно 14 вересня (за новим стилем) і є одним із найважливіших християнських свят, що прославляє знаменні події, пов'язані з віднайденням і Воздвиженням Хреста Христового.


Фото з відкритих джерел

Історія виникнення свята

Свято встановлене в IV столітті на честь події, коли свята імператриця Олена, мати імператора Костянтина Великого, за наказом сина вирушила в Єрусалим, щоб відшукати місця, пов’язані з життям, смертю і воскресінням Ісуса Христа. Згідно з переказами, імператриця зазнала значних труднощів у своїх пошуках, адже римські язичницькі правителі свідомо намагалися стерти пам’ять про ці святині. На місці Голгофи було збудовано капище на честь богині Венери, а на місці Гробу Господнього — храм на честь Юпітера.

Після того, як святиню Венери було зруйновано, почалися розкопки. У вересні 326 року поряд із Гробом Господнім виявили три хрести. Визначити справжній Хрест Господній вдалося завдяки чудесному зціленню жінки, яка страждала важкою хворобою. За іншим переказом, хрест упізнали через воскресіння мертвого, якого несли повз місце розкопок.

Імператор Костянтин Великий, який прийняв християнство і проголосив його офіційною релігією Римської імперії, наказав збудувати на місці Голгофи величний храм Воскресіння Христового. Храм був урочисто освячений у 335 році, а наступного дня, 14 вересня (за старим стилем), було вперше відзначено свято Воздвиження Хреста.


Фото з відкритих джерел

Повернення Хреста з Персії

Ще однією важливою історичною подією, пов'язаною зі святом Хрестовоздвиження, стало повернення Хреста Господнього з Персії. У 614 році перський цар Хосров II під час війни з Візантією захопив Єрусалим і викрав Хрест, що зберігався в храмі Воскресіння. Реліквія пробула в Персії 14 років, доки візантійський імператор Іраклій не здобув перемогу над персами і не повернув святиню. За переказами, коли Іраклій у царському вбранні хотів внести Хрест назад до Єрусалима, він не зміг пройти через ворота. Патріарх Захарія пояснив, що Хрест був піднятий на Голгофу в смиренні, тому імператор повинен зняти розкішний одяг і йти босоніж, як це зробив Христос. Після того як Іраклій зняв свої царські регалії, він безперешкодно заніс Хрест до храму.

Обряд воздвиження Хреста

Назва свята "Воздвиження" походить від обряду підняття Хреста, яке здійснюється під час урочистого богослужіння. Віруючі моляться і співають "Господи, помилуй", в той час як священнослужитель підносить Хрест, благословляючи ним усіх присутніх. Це символізує духовне піднесення християнської віри та перемогу життя над смертю.

Особливим елементом свята є тричі повторюване підняття і опускання Хреста, що символізує триєдність Бога — Отця, Сина і Святого Духа. Народ в цей момент промовляє молитви з проханням про прощення, спасіння і благословення.


Фото з відкритих джерел

Задля вашої зручності ми опублікували адреси та контакти храмів Православної Церкви України у Кривому Розі за районами. У місті також діють три храми Української Греко-Католицької Церкви, кожен з яких розташований у різних районах. Їхні адреси також були опубліковані раніше на у спільноті Криворізької ради церков.

Читайте також: Різдво Пресвятої Богородиці – свято початку нової надії та спасіння: історія та традиції на Другу Пречисту 

Традиції на Хрестовоздвиження

Освячення хрестів і захист оселі

На Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього християни традиційно звертаються до Бога з подяками за його милість і просять про захист і зцілення. Однією з найпоширеніших традицій цього свята є освячення хрестів. Люди виготовляли дерев'яні чи металеві хрестики і освячували їх у церкві. Такі хрести клали в будинки, на подвір’я, в хліви та комори, щоб вони оберігали господарство від лих і захищали від нечистих сил. Особливо важливим вважалося окроплення домівки святою водою.

Суворий піст

Хрестовоздвиження — це свято, яке супроводжується строгим постом, навіть якщо воно припадає на неділю. Віруючі утримуються від вживання м'ясних і молочних продуктів, що символізує смирення і духовне очищення. На святковий стіл зазвичай подають пісні страви, особливо капусту нового врожаю, яка вважається символом осіннього врожаю і здоров’я. Народна мудрість свідчить: "Хто на Воздвиження постить — тому сім гріхів проститься", що відображає глибоке духовне значення посту в цей день.

Лікарські рослини

У народі вважали, що на Воздвиження лікарські рослини набувають особливої цілющої сили. Тому саме в цей день збирали дев'ясил, чебрець, гвоздику та інші трави, які використовували для лікування хвороб і підтримки здоров’я протягом зими. Освячені в церкві трави клали в будинки, щоб вони приносили благополуччя і здоров'я всій родині.


Фото з відкритих джерел

Народні прикмети і заборони

Заборона на лісові походи

Однією з найбільш відомих народних заборон на Воздвиження є заборона на відвідування лісу. Люди вірили, що в цей день лісові духи "рахують" звірів, і тому присутність людини під час цього процесу вважалася небезпечною. Окрім того, існувала віра, що змії на Воздвиження шукають місця для зимівлі, і могли заповзти в домівки, якщо двері залишити відчиненими.

Заборона на фізичну працю

Як і в будь-яке велике церковне свято, на Воздвиження заборонено займатися важкою фізичною працею, а також починати нові справи. Вважалося, що будь-які зусилля в цей день можуть бути марними і не принесуть успіху.

Символіка свята

Хрест Господній є найголовнішим символом християнської віри. Він символізує перемогу життя над смертю, спасіння людства і відкуплення гріхів. Воздвиження Хреста нагадує вірянам про значення жертви Ісуса Христа, його любов до людства і величезну духовну силу, що дає надію на вічне життя. Під час святкування Хрестовоздвиження віруючі особливо відчувають духовне піднесення, очищення і надію на прощення гріхів. Хрест Господній стає джерелом благодаті та допомоги в духовній боротьбі, надаючи сили для подолання життєвих випробувань.

Свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього має глибокі корені як в історії християнської церкви, так і в народній культурі. Воно об'єднує у собі духовну символіку, історичні події та народні традиції, які зберігаються віками. Це свято нагадує християнам про перемогу добра над злом, життя над смертю і дає надію на спасіння і прощення.

Раніше ми писали про те, що в першому місяці осені православний церковний календар рясніє важливими святами, кожне з яких пронизане глибоким духовним змістом і багатовіковими традиціями.